| Тема работы: | Розвиток жіночої благодійності | |
| Вид работы: | реферат | |
| К-во страниц: | 25 | |
| Цена: | ||
| Краткое содержание: | ... Тридцять вісім років тому папа ПавлоVI, який знаходився з візитом в Бомбеї, помітив серед натовпу людей маленьку монахиню. Він подарував їй білий “лінкольн”, якого щойно отримав від індійського благодійника. Маленька монахиня, це була Мати Тереза, подякувала йому і сказала, що продасть цей розкішний лімузин, а гроші роздасть тут же, в Бомбеї, біднякам. Безсумнівно, вона так і вчинила!
Велика дружба пов’язувала Матір Терезу з Папою Іоаном Павлом ІІ, відомими благодійницями принцесою Діаною та Сонею Ганді – вдовою вбитого прем’єр-міністра Індії Раджива Ганді. Її безкорисливість і скромність – приклад, якому слідують усі члени незвичної організації, названої Матір’ю Терезою – Орден Милосердя. Допомога убогому і старому – одна із давніх традицій людства. Благодійність – особливий феномен суспільного життя багатьох народів у різні часи; мотиви, що пробуджували її закладені в людських почуттях милосердя, людяності і співпереживання. Важливе місце в її розвитку належить релігійній моралі. “Возлюби ближнього свого як самого себе” – у Християнстві ця формула являється моральним імперативом, що визначає сутність вчинку індивіда. Любов і діяльність – нерозривна єдність. На відміну від давнього принципу еквівалента: “Ти - мені, я - тобі” тут домінує ідея безкорисливого милосердя. Так історично і біологічно склалося, що жінка більш схильна до цих почуттів, крім того, як джерело життя на землі і берегиня роду, вона завжди відчувала ОБОВ’ЯЗОК перед людством (в особі навіть малого немовляти) підтримувати це життя. Як казав Г.Флобер, жінка завжди знаходилася між двох вогнів – слабкістю своєї плоті і тягарем закону. Проте, історія показує, якою великою рушійною силою може стати жіноча благодійність, і не лише від руки жінки, наділеної владою (наприклад,Катрерина ІІ, Імператриці Марія Федорівна та Марія Олександрівна), а й “простої смертної” , яку запалена божою іскрою любов до ближнього спонукає усе життя йти лише одним шляхом – шляхом МИЛОСЕРДЯ і БЛАГОДІЙНОСТІ (Мати Тереза, “сестри милосердя”) чи навіть тої, яка сама не завжди маючи кусок хліба, одного разу накормить голодну дитину з вулиці. Прагнучи дослідити феномен жіночої благодійності в історії, хочу окреслити коло діянь, які можна віднести до благодійності: -грошові та інші матеріальні індивідуальні пожертвування (проте, пожертвування може бути одноразовим і недостатнім для вирішення соціальної проблеми. Це викликає необхідність створення товариств, організацій, які б дозволили об’єднати ресурси благодійниць і направляти їх на найбільш актуальні нужди); -політика імператриць Російської імперії, направлена на створення мережі благодійних закладів для допомоги різним категоріям “соціально вразливих верств”(кажучи сучасною мовою); - самозречена боротьба за життя поранених на полі бою під час війни та інших соціальних потрясінь“сестрами милосердя”. Я ж ставлю собі за мету висвітити ті випадки жіночої благодійності в історії, які можна розглядати як зародки первісної “соціальної роботи”... | |
| Коментарии к работе | ||