| Тема работы: | Соціально-психологічне середовище молодих інвалідів | |
| Вид работы: | реферат | |
| К-во страниц: | 15 стр. | |
| Цена: | ||
| Краткое содержание: | План Вступ 1. Соціальні і психологічні фактори дезадаптації інваліда. 2. Основні характеристики емоційного стану молодих інвалідів. 3. Особливості міжособистісних відносин. Висновок Список використаної літератури У більшості інвалідів спостерігається прояв соціально-психологічної дезадаптації різного ступеня вираження. В її основі лежать два основних фактори: соціальний та психологічний. Під соціальним розуміється те положення, яке займає інвалід в суспільстві. Затруднені всі види соціальної життєдіяльності: отримання освіти, проведення вільного часу, сімейне життя. Всю сукупність соціальних обмежень можна звести до поняття – соціальна ізоляція інвалідів. Особливо це відноситься до інвалідів з порушеннями опорно-рухової системи. В багатьох випадках вони стають в’язнями в особистому будинку. Коло їх спілкування обмежується лише членами родини, в кращому випадку ще їх співтоваришів – також інвалідів з ОРП. Другим з основних факторів соціальної дезадаптації інвалідів – психологічний. У більшості інвалідів можуть бути виявлені порушення практично на всіх рівнях функціонування психіки. - на рівні емоційному – в регуляції; - на індивідуально-психологічному; - на соціально-психологічному, а також на вищому особистісному рівні ціннісних орієнтацій, що ведуть до мотивів і установок. Психологічні порушення обумовлені двома основними причинами. Перша – це, звичайно саме захворювання, що призводить до фізичних страждань, страху перед майбутнім. Друга причина психологічних порушень – саме інвалідність. Інваліди представляють собою специфічний контингент, який суто відрізняється від „просто хворих”. Сам факт отримання групи інвалідності змінює соціальний статус людини. З годувальника сім’ї він перетворюється в „тягар”, з робітника в „нахлібника”, з члена дружньої компанії – в предмет жалоби й співчуття. По крайній мірі, саме так сприймають зміну свого положення самі інваліди. Слід відмітити, що між соціальним і психологічним факторами соціальної дезадаптації інвалідів існує нерозривний взаємозв’язок. Очевидно, що соціальна ізоляція неминуче веде до психологічних порушень. Але вірно і зворотне: психологічні порушення в свою чергу перешкоджають встановленню нормальних взаємовідносин з оточуючими, впливає на працездатність, загальному світосприйнятті, і таким чином, поглиблюють соціальну ізоляцію інваліда. Тому створюється ганебне коло – соціальний та психологічний фактори посилюють негативний вплив один на одного. | |
| Коментарии к работе | ||
