| Тема работы: | Генезис соціальної сфери | |
| Вид работы: | реферат | |
| К-во страниц: | 22 стр. | |
| Цена: | ||
| Краткое содержание: | План Вступ
Висновок Список використаної літератури Докладніше цю тематику я розкрию в своєму рефераті... ...До культових відносяться ті, що пов’язані з язичницькими культами. Сюди відносять такі форми переносу допомоги, яе обереги, ікони, волхви. Форми допомоги – братчина, як форма почитання богів, родові обряди – почитання предків, форми допомоги пов’язані з культом смерті та культом героя. Братчина – свято, яке святкувалося сільськими общинами і присвячувалося якомусь святому патрону. Воно проводилося або всім селищем або кількома селищами складчиною, де кожен суб’єкт цього свята надавав якусь частку продуктів на спільні потреби. Подібні святкування називалися мирщиною або зсипщиною. Ці свята виконують функцію мирного перерозподілу майна і виступали своєрідним механізмом економічної рівноваги. Крім 80 офіційно встановлених свят, в окремих місцевостях визначаються й свої свята, загальне число таких свят могло досягати 150. якщо враховувати те, що окреме свято могло тривати від 3 до 8 днів, то це є конкретною допомогою в розподілі та перерозподілі матеріальних благ. Обряди почитання померлих предків. На честь померлого влаштовувалося поховальні змагання, ігрища, трапези. Вважалося, що небіжчик невидимо присутній і бере участь у загальній дії. І в день похорону родичі жертвували якусь милостиню – „справу”. Неодмінними учасниками цих трапез були злиденні, мандрівники, колядники. Усі вони вважалися посередниками з потойбічного світу і їх пригощали млинцями. Форми культу – героя. Показовими були князівські бенкети, що збирали дружинників. Дружинник мав право не тільки ходити на прокорм до князя, він постійно в нього їсть. Брати участь у князівських бенкетах міг не тільки дружинник, а й усі, хто до нього приходить. Туди приходили каліки, перехожі, мандрівники, грецька церква... У соціальній сфері серед цілей на 2008 рік також встановлено: забезпечення умов для поліпшення стану здоров’я населення та подовження тривалості життя, реалізацію конституційних прав громадян на освіту та наближення освітнього потенціалу суспільства до рівня високорозвинених країн, збереження національної культурної спадщини та забезпечення доступу населення до культурних надбань. Критеріями досягнення цих цілей є збільшення (відповідно на 2,7 % та 0,3 %) кількості та місткості амбулаторно-поліклінічних закладів; зростання обсягу лікарських засобів вітчизняного виробництва на 20 %; збільшення кількості студентів, випуск достатньої кількості підручників тощо. .. Підтримка працюючих розглядається перш за все з точки зору перекладення на них частини обов’язків і фінансових витрат держави в частині соціального забезпечення і захисту, а не як підтримка головного ресурсу майбутнього економічного розвитку √ людського капіталу. Такий підхід віддаляє Україну від цивілізованих країн і наближає до слаборозвинених, перешкоджає запровадженню в Україні реального соціального консенсусу навколо цілей соціально-економічного розвитку...
| |
| Коментарии к работе | ||



